- I рентген?
- Аякже, i рентген, i з десяток найтонших аналiзiв - нiчого не виявили! - Сергiй Олексiйович спохмурнiв. - Усе в нормi.
- Ти так говориш, наче невдоволений.
Сергiй Олексiйович легенько стиснув свого друга за плечi.
- Що здоровий - це, звичайно, добре. А от експеримент...
- А чим ти, як медик, поясниш...
Сергiй Олексiйович заговорив, насупивши брови:
- Чим поясню? Тодiшнiй мiй стан - це яскравий приклад автосуггестiї самонавiювання. Якi б не були експерименти, завжди треба мати на оцi, що людський органiзм - то психофiзична цiлiсть.
- Це так... Важко перехитрити природу... - не то весело, не то журливо промовив Михайло Павлович. - Мабуть, не даремно вона вивiльнила вищi вiддiли мозку вiд буденних занять. Осмислити себе - ось у чому суть...
- Годi фiлософствувати, скажи краще, як твоя "Корона"?
- Вiддав онуковi гратися... А що? Хiба всi експерименти вдаються?
Сергiй Олексiйович тiльки плечима знизав.
4
Закiнчивши вечiрнiй обхiд клiнiки, Сергiй Олексiйович мив руки в передчуттi чесно заробленого вiдпочинку. Настрiй був хороший, але щось його непокоїло, щось марудило, а що - й сам не знав. Пiдставляв долонi пiд струмiнь теплої води, бiла пiна спливала в раковину, а вiн силкувався пригадати, чи не забув чого-небудь зробити? Наче нiчого, а на душi млоїться.
- Сергiю Олексiйовичу!
Мовчки насупився. Завжди ця огрядна медсестра гукає на весь коридор.
- Сергiю Олексiйовичу! До вас прийшли!
Побачивши Михайла Павловича, стривожився:
- Що трапилось, що ти...
Михайло Павлович якось наче винувато усмiхнувся:
- Та розумiєш... Онук, пустуючи, надiв менi "Корону"...
- I що? Невже i в тебе... автосуггестiя?
- Оце ж я й хочу дослiдитись.
...Зоперували Михайла Павловича вчасно. Злоякiсний процес у шлунку захопив мiзерну кiлькiсть клiтин.