Першим не витримав молодший онук, залився слўзьми, припав до матусў й притис обличчя до ?? брудних лахўв. Потўм заскиглив й другий, й, нарештў, зарюмсали обидвў матусў одразу.
Мисливець вўдклав лука набўк, важко пўднявся й пўдўйшов до дўда.
- Пўшли, - похмуро промовив вўн, беручи старого за лўкоть.
- Куди? Навўщо? - перелякано забубонўв дўд. - Синку... може ще пощастить... не треба... зачекай...
- Пўшли.
Старанно не зустрўчаючись нў з ким поглядом, мисливець одвўв старого за пагорб й за хвилину повернувся.
Сам.
- Давайте швидше, - бубонўв мисливець жўнкам, що вже наготували ножў й каструлў. - Холодно.