Як уже вказувалося, дiяльнiсть вiддiлiв Української Повстанської Армiї та пiдпiльних клiтин Органiзацiї Українських Нацiоналiстiв досi залишається одним з найменш дослiджених моментiв новiтньої iсторiї України. Офiцiйна радянська iсторiографiя закрiпила за ним штамп "фашистський" i жодних ґрунтовних дослiджень не проводила. Цiкаво, що, якщо в 50-60-тi роки ще час до часу з'являлися рiзноманiтнi лайливi статтi i памфлети радянських iсторикiв чи письменникiв, присвяченi темi визвольних змагань, то вже незабаром проходить помiтна змiна тактики вiд, очевидно, неефективного оббрiхування цього руху до його цiлковитого замовчування (така, нiби фундаментальна, праця як "Історiя Української РСР" у 8-ми томах, видана у Києвi в 1977-1979 роках [6], не мiстить взагалi жодної згадки про ОУН чи УПА).
Щойно з кiнця 80-х - початку 90-х рокiв у зв'язку з великими суспiльно-полiтичними перетвореннями та крахом радянської iмперiї розпочинається в Українi активна робота над вивченням цiєї тематики (до того нею займалися тiльки українськi емiґранти та їхнi окремi прихильники на Заходi). Особливо iнтенсивно почали видаватися в нас рiзноманiтнi джерельнi матерiали: спогади учасникiв визвольної боротьби, документи як українського пiдпiлля, що стосуються рiзних перiодiв i сфер його дiяльностi, так i каральних органiв СРСР про боротьбу з ним. На жаль, дуже мало видається монографiй, присвячених дослiдженню окремих аспектiв чи особистостей визвольного руху.
Тема роботи "Рейди вiддiлiв УПА по територiї Чехословаччини" є однiєю з таких малодослiджених iсториками наукових проблем. Досi в українськiй iсторiографiї не було жодної наукової працi, де рейди УПА чехословацьким теренами були б окремим предметом iсторичного дослiдження. Часткове висвiтлення цiєї проблеми знаходимо в книгах, присвячених iсторiї УПА загалом. В дослiдженнi вiдомого iсторика-емiгранта Петра Мiрчука "Українська Повстанська Армiя" про рейди на Чехословаччину розповiдається в роздiлi "За поширення протибольшевицької боротьби" [7]. Поряд з розповiддю про самi рейди, написаною на основi повстанських звiтiв, автор наводить також фрагменти iз словацьких газет, що писали про цi акцiї. Інший вiдомий дослiдник визвольного руху, автор роздiлу "Українська Повстанча Армiя" в книзi "Історiя Українського Вiйська", Лев Шанковський присвячує цiй темi окремий роздiл, який так i називається: "Рейди УПА" [8], i саме рейдам на Словаччину вiн придiляє у ньому найбiльше уваги. Автор вже користується бiльшою кiлькiстю документiв, зокрема, вiн знайомий з iнструкцiями, виданими повстанцям перед рейдами в 1945 та 1946 роках, лiтературою, поширюваною пiд час їх проходження. Крiм того, пiдсумовуючи другий словацький рейд, вiн наводить данi про результати тамтешнiх виборiв. Все це дозволяє стверджувати, що на той час саме у працi Шанковського дана проблема була висвiтлена найповнiше. Тiєї ж проблематики цей дослiдник (пiд псевдонiмом "Олег Мартович") частково торкається i в англомовних працях про український визвольний рух [9].
Цiкаву iнформацiю про тактику повстанських рейдiв мiстить дослiдження Сергiя Ткаченка "Повстанська армiя: тактика боротьби" [10]. Незважаючи на те, що книга побудована на матерiалах, взятих з книг вищезгаданих українських авторiв, тут можна знайти цiкавi узагальнення та думки, якi, очевидно, належать перу фахового вiйськовика. Коротку iнформацiю про перехiд сотень УПА на Захiд у 1947 роцi мiстить книга Богдана Якимовича "Збройнi сили України" [11]. Про повстанську акцiю на Словаччинi 1945 року розповiдає Никола Андрусяк у своєму "Нарисi iсторiї Бойкiвщини" [12].
Рейдам УПА присвячено також ряд статей. Однiєю з перших є публiкацiя невiдомого автора "Останнiй рейд вiддiлу к-ра Бурлаки" [13], що розповiдає про перехiд влiтку 1947 року на Захiд сотнi Володимира Щигельського-"Бурлаки" та його особисту драматичну долю пiсля захоплення у полон чехами. Микола Фриз-"Вернигора" у своїй статтi "Про рейди УПА" [14], написанiй, в основному, на базi пiдпiльної повстанської перiодики, мiж iншим наводить текст договору мiж радянською та чехословацькою армiями про боротьбу з УПА. Цiкавими є публiкацiї Зиновiя Соколюка-"З.Семенiва", зокрема, статтi "Рейди УПА та їх значення" [15], яка мiстить дуже багато свiжих думок про мiсце рейдiв у тактицi i пропагандi визвольного руху, та "УПА - речник модерного українства" [16]. Там уперше висловлено тезу про те, що рейди УПА на захiд влiтку-восени 1947 року готувалися задовго до початку акцiї "Вiсла". Стаття Юрiя Середяка "Рейди УПА на Захiд" [17], на вiдмiну вiд двох попереднiх, не має якихось нових матерiалiв чи думок i є лише зручною компiляцiєю автора з уже вiдомих матерiалiв. Нарис Льва Шанковського "Великий рейд УПА 1947-1948 рокiв" [18] є, по сутi, переказом частини роздiлу вже згаданої його працi. Також мiстять матерiал, що стосується розглядуваної теми, ще двi публiкацiї цього дослiдника пiд назвою "Большевики про УПА" [19] та "УПА на Стрийщинi" [20]. Цiкаву статтю, присвячену бiографiї командира одного з рейдуючих на Захiд вiддiлiв Михайла Дуди-"Громенка", написав його племiнник Ігор Маршалок. Опублiковано її нещодавно у перевиданнi спогадiв "Громенка" "У великому рейдi" [21].
Кiлька публiкацiй, що торкаються тих чи iнших аспектiв обговорюваної проблеми, належать i авторовi цих рядкiв. Це, до прикладу, статтi: "Закордоннi рейди вiддiлiв УПА" [22], "Героїчний рейд сотень УПА" [23], "Тактика повстанських рейдiв" [24], "Закордонний рейд УПА у документi американської розвiдки" [25], "Українська повстанська армiя у свiтлi захiдної преси 1946-1947 pp." [26], "Передумови переходу сотень УПА на Захiд" [27], "Сотенний "Бурлака" [28].
Побiжно проблематики рейдiв УПА чехословацькими теренами торкалися i польськi автори, що описували боротьбу їхньої армїї з вiддiлами УПА на Закерзоннi. Як приклад можна назвати книги Антонi Щесняка i Вєслава Шоти [29], Іґнацi Блюма [30], Генрiха Домiнчака [31], авторiв колективної працi "З боїв проти збройного пiдпiлля в Польщi в 1944-1947 роках" [32]. Для усiх них характерне яскраво упереджене ставлення до українського визвольного руху, учасникiв якого вони тенденцiйно називають бандитами. Натомiсть всiляко вихваляють польських воякiв за виявлений "героїзм" у боротьбi з викорiнюванням українства з його рiдних земель. Спецiально рейдам УПА на Захiд 1947 року було присвячено працi Владiслава Ярнiцкого "Погоня за Бурлакою" [33] i "Спалена земля" [34], проте цi твори не можна, навiть при великому бажаннi, назвати науковими роботами. Це швидше тенденцiйнi, з пiдтасованими, нерiдко вигаданими фактами, повiстi. Опираючись на певний фактичний матерiал, автор подає його, по-своєму iнтерпретуючи в художнiй формi, a тому книги мiстять багато неточностей, а то й вiдвертого фантазування. Про рейди УПА теренами Чехословаччини згадується i в найновiшому польському дослiдженi, присвяченому дiяльностi українських повстанцiв на Закерзоннi. Мова йде про монографiю молодого iсторика Ґжеґожа Мотики "Так було в Бєщадах. Польсько-українська боротьба в 1943-1948 роках" [35]. Перу цього ж дослiдника належить публiкацiя "Рейд через Чехословаччину", присвячена переходовi сотень УПА на Захiд влiтку 1947 року [36]. Дане дослiдження, судячи з його змiсту, оперто на документальну та мемуарну базу, проте, зважаючи на форму публiкацiї (газетна стаття), посилання на бiльшiсть джерел вiдсутнi.
Певнi дослiдження з цiєї проблематики є i в колишнiй чехо-словацькiй iсторiографiї. Першою публiкацiєю про рейди УПА по Чехословаччинi, яка з'явилася у 1948 роцi, тобто вже незабаром пiсля закiнчення боїв на цих теренах мiж українськими повстанцями i мiсцевою армiєю та силами безпеки, є книга Вацлава Славiка "Справжнє обличчя бандерiвцiв. Акцiя Б проти цивiльної сiтки" [37]. Написана вона була на замовлення чеської служби безпеки - Сбору Народнi Безпечностi (СНБ), а тому годi було сподiватися вiд неї об'єктивностi при описуваннi подiй. Книга також не є науковим дослiдженням у буквальному розумiннi цього слова, a радше пропагандистським памфлетом, та, незважаючи на це, мiстить багато цiкавої iнформацiї про сприйняття словаками iдей, пропагованих вояками УПА, а також про боротьбу iз ними чеської армiї та СНБ. У 1965 роцi з'явилося ще одне спецiальне дослiдження з цiєї проблематики Франтiшека Кауцького та Ладiслава Вандурека "Пiд прапором тризуба" [38]. Змiст книги складають короткi нариси, побудованi на документах чеських архiвiв та спогадах учасникiв описуваних подiй. Ця публiкацiя мiстить надзвичайно багато свiдомих перекручень фактiв, що зроблено з метою очорнити український нацiонально-визвольний pyx загалом та дiяльнiсть повстанських вiддiлiв на теренах Чехословаччини зокрема. Вона є цiкавою хiба фотографiчними матерiалами, помiщеними в нiй. Дуже багато iнформацiї про пропагандистськi акцiї УПА в 1945-1947 роках знаходимо у книзi Богуша Хньоупека "Бандерiвцi" [39]. Автор книги, до речi, пiзнiше мiнiстр закордонних справ Чехословаччини, описує боротьбу з українськими повстанцями, учасником якої був вiн сам. Зважаючи на це, книга має мемуарний характер, хоч i з використанням документiв (посилання на мiсця знаходження яких автор, на жаль, не подає), а отже, мiстить багато суб'єктивних оцiнок та висновкiв, особливо стосовно українських повстанцiв, яким вiн безпiдставно приписує ряд злочинiв (про це мова йтиме далi). Та все ж книга є досить цiнною, зважаючи на те, що мiстить цiлий ряд документiв як українського пiдпiлля, так i чеської армiї та служби безпеки про боротьбу iз ним.
Іншим iсториком Чехословаччини, який спецiально займався дiяльнiстю УПА, був Ян Фiала. Вiн захистив докторську дисертацiю на тему "Боротьба Чехословацької армiї проти фашистських банд т.зв. Української Повстанської Армiї - бандерiвцiв в 1945-1947 роках" [40]. З праць Фiали для написання цього дослiдження використанi двi статтi, якi вдалося знайти у Львовi, та й то одна з них "Що таке була бандерiвська банда?" з Празького щомiсячного журналу "Історiя i сучаснiсть" (№3 за 1961 рiк) цитується за переказом, помiщеним пiд заголовком "Ворог проти бандерiвцiв" в газетi "Шлях перемоги" [41]. Інша стаття називається "Чехословацькi збройнi сили i забезпечення мирного розвитку революцiї в 1945-1947 роках" [42]. Пишучи з позицiй правлячої комунiстичної партiї, Фiала описує повстанськi акцiї на Словаччинi як спробу державного перевороту в союзi з "мiсцевою реакцiєю", представленою Демократичною партiєю, i повернення країни до "жорстокого клеро-фашистського режиму". В 1994 роцi в Празi з'явилась його монографiя "Звiт про акцiю Б" [43]. В цiй книзi, яка, напевно, є дещо змiненою редакцiєю вже згадуваної докторської роботи Фiали, в порiвняннi з попередньо згадуваними статтями, змiщено певнi акценти. Зокрема, вiн вже не говорить про змову бандерiвцiв з "мiсцевою реакцiєю", приписуючи останню вигадцi комунiстичної пропаганди. Загалом, монографiя написана з використанням великої кiлькостi документальних джерел, що пiдвищує її iсторичну вартiсть. Проте, як це не дивно, зважаючи на рiк появи книги (нагадаю - 1994), автор й надалi послуговується комунiстичною термiнологiєю, характеризуючи український визвольний рух як фашистський, а в рядках працi помiтне неприховане упереджене ставлення до представникiв цього руху. Великою недбалiстю Яна Фiали як iсторика вважаю те, що вiн, беручись за справу написання монографiї про дiяльнiсть УПА на теренах Словаччини, не використав не те що жодного повстанського документа, але й жодного українського дослiдження, присвяченого темi УПА. Загальну iнформацiю про iсторiю українського визвольного руху вiн черпав у авторiв радянських антиповстанських памфлетiв та не бiльш об'єктивних польських авторiв, що, в результатi, вiдбилося спотвореннями iнформацiї та необ'єктивнiстю, якими наповнена книга.
Певну iнформацiю про дiї в Чехословаччинi, на фонi яких вiдбувалися повстанськi акцiї в цiй країнi, знаходимо у книзi Марти Вартiкової, присвяченiй становленню тут комунiстичного режиму [44]. Вона також наголошує на змовi українських повстанцiв з мiсцевими "реакцiйними колами". Про рейди як змову українськжх повстанцiв, тепер уже з католицькою церквою, писали також А.Свобода, В.Свободова та А.Тучкова у своїй книзi "Змова Ватiкану проти Чехословацької республiки" [45]. Залучення колишнiх словацьких партизан до боротьби з повстанськими вiддiлами є темою статтi чеського iсторика Ярослава Шольца [46]. Певнi намагання позбавитися традицiйних штампiв на адресу українського визвольного руху i дати об'єктивну оцiнку дiяльностi вiддiлiв УПА на теренах Чехословаччини прослiдковуються в статтi словацького iсторика Йозефа Родака [47].
Отже, доступна авторовi цих рядкiв чеська та словацька iсторична лiтература з розглядуваної проблематики є досить однобiчна i тенденцiйна.
Епiзодично про рейди вiддiлiв УПА розповiдають книги iноземних авторiв, присвяченi вивченню українського нацiонально-визвольного руху загалом. Серед таких праць заслуговує на вiдзначення ґрунтовне дослiдження вiдомого арґентинського дослiдника Енрiке Мартiнеза Кодо пiд назвою "Повстанцi за залiзною завiсою" [48]. Вiн, безперечно, користувався великою кiлькiстю матерiалiв українського пiдпiлля, що стали основою для написання його книги. Окрiм згадок про рейди на Словаччину 1945-1947 рокiв, в роботi є роздiли, присвяченi тактицi повстанських рейдiв. Окремi згадки про перехiд сотень УПА на Захiд у 1947 роцi мiстять також англомовнi працi "Український Резистанс. Історiя українського нацiонально-визвольного руху" [49], "Українська Повстанська Армiя в боротьбi за свободу" [50] та всесвiтньовiдома праця американського iсторика Джона Армстронга "Український Нацiоналiзм" [51]. Англiйський журналiст-комунiст Ральф Паркер, котрий, як i багато iнших його колег по партiї, не мiг уявити собi того, що кiлькарiчна боротьба українцiв проходить без жодної зовнiшньої пiдтримки. У своїй книзi "Змова проти миру" [52] вiн звинувачував американського генерального консула в Братиславi у допомозi рейдуючим на Захiд воякам УПА.
Як бачимо, досi не було жодного спецiального дослiдження дiяльностi вiддiлiв УПА на теренах Чехословаччини. Часткове розкриття проблеми в лiтературi, присвяченiй українському нацiонально-визвольному руховi загалом, є недостатнiм для цiлковитого розумiння цього процесу i мiсця його в iсторiї України. А тому дана робота є, фактично, першою спробою узагальнення нагромадженої iнформацiї про рейди, виявлення їх зв'язкiв з iншими подiями того часу в Українi та у свiтi.
<a l:href="#_ftnref6">[6]</a> В.Клоков (вiдпов. ред.) Історiя Української РСР. - Київ: Наукова думка, 1977. - Т.7.
<a l:href="#_ftnref7">[7]</a> Петро Мiрчук. Українська Повстанська Армiя. 1942-1952. - Львiв: Просвiта, 1991. - С.132-136.
<a l:href="#_ftnref7">[8]</a> Лев Шанковський. "Українська Повстанча Армiя" // Іван Тиктор (ред.). Історiя українського вiйська. - Вiннiпег, 1953. - С.784-793.
<a l:href="#_ftnref7">[9]</a> Oleh Martovych. Ukrainian Liberation Movement in Modern Times. - Edinburgh, 1955. - C. 150-155.; його ж The Struggle of Ukraine for Freedom. - Edinburgh, 1952. - C.36.
<a l:href="#_ftnref10">[10]</a> Сергей Ткаченко. Повстанческая армия: тактика борьбы. - Москва-Минск, 2000.
<a l:href="#_ftnref10">[11]</a> Богдан Якимович. Збройнi силиУкраїни. Нарис iсторiї. -Львiв: Інститут Українознавства, 1996. - С.195-196.
<a l:href="#_ftnref10">[12]</a> Никола Андрусяк. "Нарис iсторiї Бойкiвщини" // Мирон Утриско (ред.). Бойкiвщина. Монографiчний збiрник матерiалiв про Бойкiвщину з Географiї, Історiї, Етнографiї i Побуту. - Фiладельфiя-Нью-Йорк: Головна Управа Т-ва "Бойкiвщина", 1980. - С.167.
<a l:href="#_ftnref13">[13]</a> Сурма. - 1949. - Ч.10. - С.14-16.
<a l:href="#_ftnref13">[14]</a> Микола Вернигора. "Про рейди УПА" // УПА в свiтлi документiв з боротьби за Українську Самостiйну Соборну Державу. 1942-1950. - Видання Закордонних Частин Органiзацiї Українських Нацiоналiстiв, 1957. - Т.1. - С.67-76.
<a l:href="#_ftnref13">[15]</a> З.Семенiв. Рейди УПА та їх значення // Дозброї. - 1952. - Вип.16. - С.1.
<a l:href="#_ftnref13">[16]</a> З.Семенiв. УПА - речник модерного украiнства // Сучасна Україна. 1957.20.10.
<a l:href="#_ftnref13">[17]</a> Альманах Томону України" на 1977 рiк. - Торонто, 1977. - С.66-70.
<a l:href="#_ftnref13">[18]</a> Альманах "Гомону України" на 1997 рiк. - Торонто, 1997. - С.91-96.
<a l:href="#_ftnref13">[19]</a> Вiсник. - 1968. - Ч.10. - С.15-19.
<a l:href="#_ftnref13">[20]</a> Лев Шанковський. "УПА на Стрийщинi (Причинки до iсторiї В.О. УПА ч.5 "Макiвка")" // Ірина Пеленська (ред.). Стрийщина. Історично-мемуарний збiрник. - Нью-Йорк: Комiтет Стрийщини, 1990. - Т.1. - С.210.
<a l:href="#_ftnref13">[21]</a> Ігор Маршалок. "Змаг до волi" // Михайло Громенко. У великому рейдi. - Львiв: Атлас, 2000. - С.163-167.
<a l:href="#_ftnref22">[22]</a> Володимир В'ятрович. "Закордоннi рейди вiддiлiв УПА" // Матерiали наукової конференцiї студентiв iсторичного факультету. - Львiв, 1998. - С.26-27.
<a l:href="#_ftnref22">[23]</a> Володимир В'ятрович. "Героїчний рейд сотень УПА" // Нацiя i держава. 1998.4.4. - С.5.
<a l:href="#_ftnref22">[24]</a> Володимир В'ятрович. "Тактика повстанських рейдiв" // Визвольний шлях. - 1999. - Кн.6. - С.685-691.
<a l:href="#_ftnref22">[25]</a> Володимир В'ятрович. "Закордонний рейд УПА у документi американської розвiдки" // Воля i Батькiвщина. - 1999. - №1. - C.67-78.
<a l:href="#_ftnref22">[26]</a> Володимир В'ятрович. "Українська Повстанська Армiя у свiтлi захiдної преси 1946-1947 pp." // Україна. Культурна спадщина, нацiональна свiдомiсть, державнiсть. Збiрник на пошану професора Юрiя Сливки. - Львiв, 2000. - Т.7. - С.471-488.
<a l:href="#_ftnref22">[27]</a> Володимир В'ятрович. "Передумови переходу сотень УПА на Захiд" // Воля i Батькiвщина. - 2000. - №21. - C.39-45.
<a l:href="#_ftnref22">[28]</a> Володимир В'ятрович (ред.). Сотенний "Бурлака". - Львiв: Лiтопис, 2000.
<a l:href="#_ftnref29">[29]</a> Antoni Szczesniak, Wieslaw Szota. Droga do nikad. Dzialalnosc Organizacji Ukrainskich Nacionalistow i jej likwidacia w Polsce. - Warszawa: MON, 1973. - C.434.
<a l:href="#_ftnref29">[30]</a> Ignaci Blum. Z dziejow Wojska Polskego. - Warszawa: MON, 1960. - C.116.
<a l:href="#_ftnref29">[31]</a> Henrik Dominczak. Wojska Ochrony Pogranicza w latach 1945-1948. - Warszawa: MON, 1971. - C.206, 237-238.
<a l:href="#_ftnref29">[32]</a> Maria Turlejska (pefl.). Z walk przeciwko zbrojnemu podzemiu 1944-1947. - Warszawa: MON, 1966. - C.63, 408.
<a l:href="#_ftnref29">[33]</a> Wladislaw Jarnicki. W pogoni za "Burlakem". - Warszawa, 1960.
<a l:href="#_ftnref29">[34]</a> Wladislaw Jarnicki. Spalona ziemia. - Lublin, 1970.
<a l:href="#_ftnref29">[35]</a> Grzegorz Motyka. Tak bylo w Bieszczadach. Waiki polsko-ukrainski 1943-1948. - Warszawa, 1999.
<a l:href="#_ftnref29">[36]</a> Ґжеґож Мотика. Рейд через Чехословаччину // Наше слово. №50 (2263). 2000.12.10. - С.3; Наше слово. №51 (2264). 2000.12.17. - С.3; №252(2265). 2000.12.24-31. - С.3.
<a l:href="#_ftnref37">[37]</a> Vaclav Slavik. Prava tvar banderovcu. Akce B proti civilni citi. - Praha: Obris, 1948.
<a l:href="#_ftnref37">[38]</a> Frantisek Kaucky, Ladislav Vandurek. Ve znameni trojzubce. - Praha: Nase vojsko, - 1965.
<a l:href="#_ftnref37">[39]</a> Bohus Chnoupek. Banderovci. - Bratislava: Smena, 1989.
<a l:href="#_ftnref40">[40]</a> Згадка про цю роботу i посилання на неї в Antoni Szczesniak, Wieslaw Szota. Вказ. пр. - С.419.
<a l:href="#_ftnref40">[41]</a> Шлях перемоги. 1961.24.09-С.2, 6.
<a l:href="#_ftnref40">[42]</a> Jan Fiala. Ceskoslovenske ozbrojene sily a zabezpeceni pokojneho vivoje v latach 1945-1947 // Historie a vojenstvi. - 1962. - №4. - C. 502-507.
<a l:href="#_ftnref40">[43]</a> Jan Fiala. Zprava o akci B. - Praha: Vysegrad, 1994.
<a l:href="#_ftnref44">[44]</a> Marta Vartikova. Roky rozhodnutia. K dejam politickego boja pred Februarom 1948. - Bratislava, 1962. - C. 201-205.
<a l:href="#_ftnref44">[45]</a> Алоиз Свобода, Анна Тучкова, Вера Свободова. Заговор Ватикана против Чехословацкой республики. - Москва, 1950. - С.141-152.; звiдти, очевидно, ця теза потрапила i дорадянського iсторика: Дмитрий Михневич. Очерки из истории католической реакции. (Иезуиты). - Москва, 1952.- С.302-305.
<a l:href="#_ftnref44">[46]</a> Jaroslav Sole. Cesta slovenskich partizanov od celonarodneho protifasistickeho povstania k Februaru 1948 // Historicki casopis. - 1961. - №1. - C.44-47.
<a l:href="#_ftnref44">[47]</a> Jozef Rodak.Vpad banderovcov na Vychodno Slovensko // Apologia. - 1997. - №12. - C.34-35.
<a l:href="#_ftnref48">[48]</a> Enrique Martinez Codo. Guerillas tras la cortina hiero. - Buenos Aires, 1966.
<a l:href="#_ftnref48">[49]</a> Ukrainian Resistance. The story of the Ukrainian National Liberation Movement. - New York, 1949. - C.136.
<a l:href="#_ftnref48">[50]</a> The Ukrainian Insurgent Army in fight for Freedom. - New York, 1954. - C.216.
<a l:href="#_ftnref48">[51]</a> John Armstrong. Ukrainian Nationalism. - Colorado, 1980. - C. 299.
<a l:href="#_ftnref48">[52]</a> Ральф Паркер. Заговор против мира. Записки английского журналиста. - Москва, 1949. - С.79.