Як це звичайно в судово-лікарських обслідуваннях водиться, у Вінниці приділено багато уваги знайденим в черепах трупів та на місцях розкопин кулям і характерові пострілів. Як уже згадано, багато куль знайдено в черепах трупів і хоча ці кулі були в більшості здеформовані зударом з черепом, то на підставі їх ваги та помірів пробитих ними дір в черпах встановлено, що кати користувались ручною автоматичною зброєю малого калібру. Всі кулі були в діаметрі менші ніж шість міліметрів. Деякі кулі, мабуть тому, що порох мав малу вибухову силу або через хибний постріл, застрягали в шиї під шкірою, навіть не дійшовши до кости. В таких випадках вони зберегли свою ориґінальну форму і вагою відповідали здеформованим кулям. Діяметр цих куль виносив 5.6 міліметра, довжина 1.2 сантиметра а вага 2.50 грама. На місцях розкопин, у могилах та між одягами тільки в кількох випадках знайдено гільзи, але тільки в одному випадку, після відчищення, можна було на дні гільзи відчитати знак "Т 33". Майже повна відсутність патронів свідчила, що жертви не розстрілювано на тому самому місці, де їх поховано, за деякими тільки виїмками.
Сюди влучила куля ката.
Важливою справою було встановлення віддалення, з якого віддавано стріли в потилицю жертв. Під цим оглядом на відповідні висновки дозволяли сліди від стрілу при вході кулі в тіло. Очевидно, що довге перебування трупів в землі ці обслідування утруднювало, але в багатьох випадках таки стверджено виразні сліди від спалення, як на шкірі, так і на одягах, що виразно вказувало на те, що постріли були віддані з безпосередньої віддалі. В деяких випадках можна було ствердити, що зброя була приложена жертві до самої голови.