Революційна стихія. Зимовий похід 1919-20 pp. Спомини - читать онлайн бесплатно полную версию книги . Страница 5
ЗАМІСТЬ ПІСЛЯМОВИ
В гарматнім диму розкотилися луни,І вихор степами гуди.Підмийся як сокіл, кружляєТютюнник — Тютюнник на Київ іде.Напоїмо коні із синього Дону,Самі нап'ємося з Дніпра.У Києві ворог від жаху холоне,Героїв чекає сестра.Тримайтесь, герої! За нас святий ЮрійУ тяжкім нерівнім бою!Послав нас до бою, гей, Симон ПетлюраБоротись за матір свою.В нерівнім бою одгриміли гармати,Підкови в степам прогули.Героїв походу оплакала мати,Що, як грізний вихор, пройшли.Гей, прийде пора і година розплатиНа ворога нагло впаде, —З мільйонами встане і в Київ каратиТютюнник з Сибіру прийде.«Пісня про Тютюнника» була написана Іваном Багряним 1946 року на прохання керівника капели бандуристів Григорія Кутастого. Річ у тім, що Іван Багряний у своїх виступах, у публіцистичних творах завжди демонстрував свою особливу прихильність до Юрка Тютюнника.
У листі Г. Китастого до І. Багряного керівник капели повідомляє, що «Пісня про Юрка Тютюнника» вперше прозвучала 24 липня 1948 р. в таборі для переміщених осіб у Майнц-Кастелі: «Не дивлячись на те, що співали вперше, довелося співати двічі. Для військовиків (учасників Зимового походу) це була така несподіванка, так широ дякували, що ми з тобою перші воскресили такого генія, як Юрко Тютюнник».